Це все безглуздо

  Досить вигадувати  складнощі  і шукати собі приводу постраждати.Навіщо вічно все ускладнювати?И без цього повно проблем. І нам на дев'ять життів вперед вистачить рубців на серці. А ми кожен вечір зашиваємо назад. .Безнадійно чекаємо від когось повідомлення, і лягаємо спати так і не зрадівши.. Знаєш, я кожен вечір приходжу додому  падаю на ліжко ..довго думаю і  засинаю під 5 ранку...А ось ти запитаєш про що думаю, чому не сплю?А я не знаю що відповісти тобі, я сама все собі ускладнюю, добиваю себе. І думки....думки....думки...Та вони ж марно, чи не так?Так ..але  я продовжую лягати ближче до 5.  Це все безглуздо .А інколи так хочеться сказати: хлопчик, я прошу тебе, лише не треба чекати, поки ми станемо старші або, мабуть, проще.пока щось усередині остигає, пустіє, як темний вечірній перрон.знаєшь, щоб бути поруч нам просто потрібно трохи більше сміливості

(хух...наконец-то написала...веришь,целый час редактировала что бы получилось на украинском..ну ничего...Саша молодец..написала..знаешь,очень даже ничего так получилось)